Новини

Тому, хто нікуди не пливе, – не буває попутного вітру!

Китайське прислів’я

Наше інтерв’ю сьогодні – з Катериною Хаджірадевою, випускницею факультету іноземних мов 2018 року.

 – Катя, я невипадково згадала на початку нашого інтерв’ю китайський вислів. По-перше, ти у мене асоціюєшся з людиною, яка весь час пливе до своєї мети. По-друге, ти і Китай тепер пов’язані невидимою ниткою). Але моє перше запитання, традиційно, про студентські роки, про те, що залишилося в пам’яті, якими словами, можливо, епітетами (як істинний філолог) ти згадуєш університет?

Я з теплом згадую університет (особливо перший і другий рік навчання), адже коли ти приступаєш до роботи, то стаєш по-справжньому “дорослим” і  починаєш цінувати студентські роки. Я любила наш факультет, любила нашу кафедру німецької мови, як би банально це не звучало. Я любила нашу їдальню і посиденьки в альтанці на подвір’ї житлових будинків, розташованих за першим корпусом. Я любила (і до сих пір люблю) нашу маленьку групу з п’яти чоловік, численні бесіди в соціальних мережах під самими різними кумедними і безглуздими назвами. Можливо, це не можна назвати спогадом про університет, але наша група (102/202/302/402) – це той самий фактор, який дарував університету і мені, зокрема, відчуття родини і затишного будинку. Продовжити читання “Інтерв’ю з Катериною Хаджірадевою”

Багато людей з тих, хто навчався на факультеті іноземних мов, мріяли побувати в Лондоні. Сьогодні наша розмова – з людиною, у якої ця мрія здійснилася. Іван Ванятинський, випускник факультету іноземних мов 2000 року, живе і працює в столиці Великобританії. Наше інтерв’ю – з ним і його дружиною Лючією, теж нашою випускницею.

– Перше традиційне запитання про спогади, пов’язані зі студентськими роками. Що пам’ятається – заняття, викладачі, однокурсники, заходи на факультеті, гуртожиток …?

– Ці 5 років для мене настільки цінні, що згадується абсолютно все і до дрібниць: всі 5 курсів, всі викладачі, всі однокурсники. Особливо згадуються друзі, з якими проводив багато часу в інституті і поза його стінами. Пам’ятаю нашу шоу групу “СВОЇ” і концерти, які ми готували і давали з приводу і без. З теплотою згадую всіх хлопців рідної підгрупи. Кожен залишився в пам’яті як рідна людина. Пригадується «п’ятачок», на якому палили на кожній перерві, а курили цигарки тоді майже всі.

Новий гуртожиток, в якому я жив на другому і четвертому курсах – це особливі спогади. Там я зустрів багато друзів, там навчався спілкуватися і співіснувати. Часи були важкі, тому вчилися взаємодопомоги, взаєморозумінню, взаємоповазі. Егоїзм був явищем рідкісним. Зі своєю дружиною я познайомився теж там. Продовжити читання “Ізмаїл – Лондон”

Він був водолазом, фотографом, кухарем, навіть комірником круїзного лайнера на Гаваях, але покликання і вроджений викладацький талант привели його до шкільного класу. Тепер він щедро ділиться своїм досвідом з учнями і прищеплює їм любов до англійської мови.

Сьогодні наше інтерв’ю з Бойченко Володимиром Миколайовичем, випускником факультету іноземних мов, автором своєї методики викладання іноземних мов, відмінником освіти України.

 

– Пане Володимире, перше питання до тебе – як до нашого випускника. Чим запам’яталися студентські роки? Кому з викладачів ти вдячний за науку і знання?

– Студентські роки я згадую з теплом, Вони запам’яталися мені тим, як ми проводили вільний час: заняттями спорту, КВН-ом, будзагоном. Виявляється, багато хто з друзів після інституту залишилися працювати за професією вчителя. Мені це дуже приємно. Наприклад, Олександр Мінженер – директор школи, ми з ним нещодавно тепло спілкувалися. Всім викладачам я дякую за науку і знання, а найбільше мені запам’яталися: Отто Едуардович Нідерквель і Тетяна Миколаївна Романовська. Я часто бував у них дома, ми були справжніми друзями. Продовжити читання “Інтерв’ю з відмінником освіти України”

Інтерв’ю з завкафедри англійської філології ІДГУ, к.філол.н., доцентом Олейніковою Галиною Олександрівною.

 

• Галино Олександрівно, що стало причиною вибору Вашої професії? Чому філологія та іноземні мови? Вам хтось підкинув цю ідею чи це був шлях суто самостійний?
• З іноземною мовою я познайомилась у середній школі, як і всі мої ровесники. Уже на першому уроці я зрозуміла, що англійська мова – це мова, яку я повинна вивчити, розуміти і спілкуватися нею. В першу чергу я була вражена яскравою та ритмічною фонетикою цієї мови. Не знаючи слів, просто повторювала їх або навіть наспівувала. І вже у старших класах я зрозуміла, що англійська мова – це моя майбутня професія, це те, з чим би я хотіла зв’язати своє життя .

Продовжити читання “Слово філолога”

Сьогоднішнє наше інтерв’ю –  з випускником ІДПІ 1989 року Ігорем Бабкіним.

 

– Ігор, ти вже багато років живеш в Єрусалимі. Я була в Єрусалимі, важко переоцінити культурну та історичну значущість цього міста. Ти пам’ятаєш свої перші враження? Чи не стирається гострота сприйняття і незвичність міста після багатьох років проживання в ньому? Ти ходиш по вулицях міста сьогодні – серце вже не тьохкає?) Чому ти називаєш Єрусалим «містом над небом блакитним»?

Прекрасне питання. Я б сказав точне попадання. Вже 17 років я живу в Єрусалимі і не перестаю дивуватися і захоплюватися цим дуже незвичайним містом. Продовжити читання “З Єрусалиму – з любов’ю”

На початку серпня 2020 року відбулася зустріч випускників педагогічного факультету (образотворче мистецтво) ІДГУ 2000 року. Прийшла майже вся група та її куратор Шишман Іван Іванович. Як відмічають учасники зустрічі: «20 років пройшло, а драйву все більше!» Живуть спогади, живе дружба, живе творча наснага…

Це була репетиція, як кажуть випускники, які розійшлися лише після зустрічі світанку. Наступного року вони сподіваються, що їх буде більше, що приїдуть ті, хто не зміг в цьому році та приєднаються ще викладачі, такі як Кореньок Раїса Маринівна та інші, кому випускники дуже вдячні за знання та підтримку.

Це була незабутня зустріч з юністю. Продовжити читання “20 років після випуску”

Димченко Костянтин – громадський діяч, блогер, секретар ГО «АВІ», юрист, журналіст

— Костянтин, яку спеціальність Ви отримали в університеті? Чим запам’ятались роки навчання?

— У Ізмаїльський державний гуманітарний університет я вступив у 2012 році за спеціальністю «Вчитель історії та основ правознавства». Отримав диплом бакалавра у 2016 році. У знову ж таки у 2016 році вступив на педагогічний факультет за спеціальністю «Соціальна робота». Дуже вдячний за ті знання, вміння та навички, які мені передали викладачі ІДГУ під керівництвом ректора ІДГУ Ярослава Валерійовича Кічука. Продовжити читання “Інтерв’ю з випускником ІДГУ Димченко Костянтином”

Джерело: Інформаційно-аналітичне видання “Народна думка”

Мультикультурний регіон, де діти з маленьких років вивчають декілька мов та культуру різних національностей – такою є українська Бессарабія. Про це та багато іншого у розмові із кандидатом філологічних наук, деканом факультету іноземних мов  Ізмаїльського державного гуманітарного університету (ІДГУ) Тетяною ШАВЛОВСЬКОЮ.

— Тетяно Сергіівно, освіта – це те фундаментальне, що формує суспільство. І роль вишу у цьому важко переоцінити. А як ви оцінюєте свій навчальний заклад?

— Наш університет має дуже велике значення особисто для кожного, хто має до нього відношення. Я в ньому навчалася, ще коли він був педагогічним інститутом. Подальша моя професійна діяльність теж пов’язана з університетом. Близько 20 років життя пройшло тут, і особисто для мне — це рідні стіни. Аналогічне я можу сказати про багатьох студентів. Продовжити читання “На Бессарабії дуже сприятливі умови для вивчення різних мов (інтерв’ю з Тетяною Шавловською – деканом факультету іноземних мов ІДГУ)”

Софія Зельфімян – випускниця факультету іноземних мов 2002 року. Сьогодні вона – директор салону краси «Сьоме небо» і швейного ательє в м. Ізмаїл.

– Софія, розкажи про свої студентські роки. Що запам’яталося? Що допомогло в побудові кар’єри й професійному становленні?

Студентські роки були найяскравішими та незабутніми. Найбільше запам’яталася Скрягіна Емма Петрівна – незвичайна людина, особливий підхід до викладання, не забуду, як наша пара починалася з funny stories …. Багато ще чого можна згадати, але все не опишеш … На першому курсі у нас був вихід на природу з нашим куратором Тупікіною Іриною Олексіївною, було весело, згадую про це до сих пір. Я вдячна моїм батькам, що саме вони направили мене в ІДГУ на факультет іноземних мов. Знання іноземної мови дали мені чудову нагоду почати свою роботу в німецькій і американській крюїнгової компанії, а в подальшому відкрити свій особистий бізнес у сфері послуг. Продовжити читання “Інтерв’ю з Софією Зельфімян”