Таранова Вікторія Вікторівна – фахівець з соціальної роботи Вилківської міської ради м. Вилкове
Щиро дякую своїм улюбленим вчителям, друзям, наставникам за багатогранні й щирі емоції щастя, любові та радості, за всі ті кроки, через які ми пройшли разом з вами! Ви дали нам можливість та змогу відчути себе тими, хто ми є поруч з вами і ким будемо в майбутньому, коли ми вийдемо зі стін університету. Вибачте нам, будь ласка, якщо колись ми ображали вас! Шановні, любі наші вчителі і друзі нашого університету, ми дуже любимо вас і дякуємо вам за ваше розуміння та за ваше велике терпіння! Здоров’я вам!”
З повагою до вас, випускниця Ізмаїльського Державного Гуманітарного Університету, педагогічного факультету кафедри соціальної роботи, соціальної педагогіки та фізичної культури, Таранова Вікторія Вікторівна (32,42 гр., бакалаврат та 51,61 гр., магістратура).
Тетяна Ілаш, випускниця ФУФСН
Час невпинно летить, неначе має крила. Здається ще вчора, я була студенткою, бігла на пари, переживала за навчання, писала до ранку конспекти, виступала на конференціях. Тоді так хотілося, щоб все швидше закінчилося, а тепер, перегортаючи фото зі студентських років, розумію, що це, дійсно, був найкращий, безтурботний час.
Дуже часто подумки повертаюся туди, де літають пурпурові мрії, де зустрічається справжня дружба, де тебе цінують за знання та наполегливість.
Дякую викладачам за знання, за підтримку, за любов до мови, поезії, літератури, за стимул бути кращою. Ваша віра в мене давала наснагу, бажання розвиватися, перемагати, творити.
Дякую одногрупницям за найкращі веселі моменти. За дружбу, котра назавжди у серці.
Дякую університету за тепло!!!
За змогу навчатися та відчувати себе, як вдома!!!
Ярмоленко Галина Григорівна –
викладач з великої літери.
Її лекції та семінари запам’яталися як дуже цікаві, емоційні та глибоко професійні. Студентам завжди цікаво і легко вчитися в тої людини, яка є професіоналом свого діла. Деякі приклади речень ще й досі не виходять з голови ( Он пил чай с женой и конфетами. Шел дождь и студенты. Она была в платье и в слезах…) Вона вміла складні теми пояснити так, що вони потім ставали легкими.
Я дуже вдячна, що зустрілася з таким викладачем.
Згадуєм з вдячністю і пошаною.
Раца Ірина. Випуск 2006, 52 група
Гортаючи альбом спогадів
Волошина Марія Миколаївна – вчитель англійської та німецької мов (Новонекрасівськая ЗОШ), студентка факультету іноземних мов (2005-2010 рр.)
Про те, що я буду студенткою Ізмаїльського державного гуманітарного університету, я знала, будучи ще ученицею дев’ятого класу. Добре закінчивши неповну середню школу, я поступила в Ізмаїльський регіональний педагогічний ліцей, а звідти вже і в ІДГУ. Я добре пам’ятаю щоденний пішохідний марафон з району «Фортеця» до університетських парт на вулиці Рєпіна. Але навіть тоді я ще не припускала, що мене чекає після цього. Незабаром – посвята в студенти на факультеті іноземних мов, безсонні ночі з книгами, бібліотека ім. Котляревського і всіма улюблена студентська бібліотека на п’ятому поверсі, перша сесія і, нарешті, ми – справжні студенти. Ніколи не забуду наш перший залік з античної літератури: десятки прочитаних творів і багатосторінковий читацький щоденник.
Що стосується англійської мови, то я завжди любила ці уроки. Свою захоплюючу подорож у світ граматики і словника іноземної мови я почала ще в ліцеї, познайомившись з нашим викладачем Волканецькою Жанною Миколаївною.
Кожен семестр викладачі мінялися, але всі залишили хороші й приємні спогади. Кожен з них прагнув вкласти в нас максимум знань, розширити наш кругозір, навчити не тільки говорити, а й думати англійською та німецькою мовами.
На жаль, з роками я втратила багато студентських фотографій, також забуваються і деякі імена … Але я добре пам’ятаю лекції, семінари та практичні заняття з Шиляєвою Т.В., Дзіковською Л.М., Скрягіною Е.П., Лазарем В.І., Курносовою Р.В., Кисельовою Л.Л., Ярмоленко Г.Г., Хоменко Н.В. і багатьма іншими шанованими викладачами. Я дуже вдячна Вам, мої вчителі, за п’ять років освітнього життя.
Ще я вдячна Богу, що звів мене з моїми одногрупниками, з якими я прожила багато хороших і завзятих днів. У нашій маленькій 511 групі була традиція відзначати дні народження і навесні влаштовувати пікніки на природі, де ми їли шашлик, торт і співали багато пісень під гітару. Сподіваюся, що у нас ще буде можливість зібратися всім разом і поностальгувати про найкращі роки юності.
Евгенія Чередюк (25 марта 2017 р.)
У мене сьогодні чомусь ностальгія…Зайшла на сайт ІДГУ… Згадала своїх однокурсників, за якими дуже-дуже скучила…. Пригадалось, як два роки назад здавала останній іспит… .(Ніби мені 16 років!) Наших прекрасних викладачів ІДГУ…. Дізанова Ада Віталіївна, Церковна Віра Георгіївна, Гончарова Наталя Олександрівна, Вєтрова Ганна, Дроздов Віктор , Дорошева Антоніна, Кічук Ярослав Валерійович…. Дякуємо вам за все! Хай у вас все буде добре!
Вікторія Маніта (26.03.2020 р.) – випускниця педагогічного факультету, зараз – викладач кафедри соціальної роботи, соціальної педагогіки та фізичної культури ІДГУ.
Я маю унікальну можливість сказати слова подяки моїм наставникам: Дорошенко Ірині Анатоліївні (мій перший науковий керівник, саме вона відкрила двері в неймовірний професійний світ і прищепила любов до тренінгових технологій); Виштак Ользі Миколаївні ( «Ідейник» з великої літери, вигострювала мою майстерність протягом всього навчання і продовжує це робити в період кар’єри педагога); Бойчук Валентині Вікторівні (мій довічний напарник, своїм прикладом, вона завжди змушувала мене прагнути до кращого); Лесіній Тетяні Миколаївні (мій серцевий натхненник, бути на одній хвилі, бачити одним поглядом, втілювати спільні проєкти, бути завжди позитивними, «керувати погодою» – кожен спільний проєкт величезний подарунок Всесвіту); Звягіній Ларисі Михайлівні (мій професіоналізм загартований любов’ю і вогнем, саме вона поставила маленьку дівчинку, абсолютно недосвідчену, на твердий ґрунт, саме вона навчила любити те, що робиш, віддаватися серцем справі, саме вона зробила мене таким професіоналом, яким я зараз є). Я вдячна всім ВАМ, за те, що ВИ є в моєму житті!