Наше інтерв’ю з випускницею університету

Юлія Галушка –  випускниця факультету іноземних мов ІДГУ, молодий талановитий фотограф.

– Юля, передбачалося, що роботою будуть іноземні мови, все інше – це  хобі. Як акцент переключився на фотографію?

Як англійською мовою, так і фотографією я займалася ще зі школи. Ще до того, як я вступила до університету, я закінчила 3 ​​курси ЄШКО з англійської мови, паралельно займаючись там же на курсі з фотографування. Англійську та фотографію я розділити не можу і ніколи не розділяла, вони завжди йшли паралельно. Після школи для мене вибір факультету не був випадковим, я хотіла вивести англійську мову на професійний рівень, при цьому виводячи на професійний рівень і заняття з фотографування.

– Фотографія –  це тепер на все життя? Чи не дарма  витрачені роки навчання на факультеті іноземних мов? Чи не забуваються іноземні мови? Десь доводиться їх застосовувати?

Навчання в ІДГУ ні в якому разі не можна назвати даремно витраченим часом. Я фотографую не тільки в Україні. Відсутність мовного бар’єру –  це дуже важливо в роботі фотографа. Зі своїми першими «закордонними» клієнтами з Америки я до сих пір спілкуюся в соціальних мережах. Знання англійської в поїздках і подорожах незамінне. Після випуску з ІДГУ я не перестала вчити мову, навпаки –  стала ще більше читати літературу англійською, а також дивлюся фільми і серіали.

– Весільні та сімейні фото, якими Ви займаєтеся, це, перш за все, люди, їхні обличчя, вираз щастя, здивування …. Як вдається упіймати момент і зробити вдалий кадр?

Тут все на довірі, тут потрібно і подружитися зі своїм клієнтом, і стати непомітною, дати їм можливість бути самими собою, тим часом ловлячи їх емоції. Наприклад, у мене було весілля, наречений з Ірландії, наречена наша. Наречена сильно переживала, що наречений не любить фотографуватися, а також він не говорить російською мовою. Тут знову виручила мене англійська, і у мене вийшло його розговорити, і в результаті у нас вийшли дуже живі кадри, він навіть забув, що його фотографують. Все пройшло невимушено, всі залишилися задоволені.

– Чи завжди клієнт задоволений результатами роботи фотографа?

Зараз у клієнта є великий вибір. Зазвичай на зйомки йдуть ті люди, які хочуть саме до мене. У кожного фотографа свій стиль і бачення, тому люди часто роблять вибір ще до знайомства з ним. Слава Богу, я не стикалася з різко негативними відгуками про свою роботу. Я завжди намагаюся зрозуміти, що потрібно клієнту в кожному конкретному випадку.

– Сьогодні стільки багато сучасної фото- і відео- апаратури, що іноді здається, будь-яка людина може взяти фотоапарат і стати хорошим фотографом. Чи так це?

Мати гарну техніку недостатньо. Крім цього потрібно мати хороші знання і почуття кольору, світла, вміти вибудовувати композицію кадру, а також вміти працювати з моделлю. У фотографії все дуже швидко змінюється, потрібно стежити за трендами, регулярно відвідувати майстер-класи, конференції. Я, наприклад, була в грудні в Києві на конференції від школи Photostudy.Me, курс якої я закінчила в 2018 році. Це були два дні інтенсивного поповнення знань від топових фотографів СНД.

– Ви постійно вдосконалюєтеся, відвідуючи тренінги і семінари, участь в вебінарах. Що було найцікавішим на цих заходах?

Найцікавішим було живе спілкування з фотографами, на яких рівняєшся, у яких вчишся. Влітку 2 дні я була в Києві на майстер-класі фотографа з Москви, було дуже пізнавально, весело, до всього цього я познайомилася там і досі спілкуюся з деякими фотографами з Одеси, Києва, Запоріжжя.

– Чи важко вибирати місце для зйомок? Де в Ізмаїлі найкрасивіші місця?

Місце для зйомки –  це не найголовніше, важливо сфотографувати емоції, почуття, а не саму локацію. Звичайно ж, ми вибираємо місця, які підходять до кожної зйомки. У нас гарні парки, кав’ярні, набережна, є з чого вибирати.

– Натиснути на кнопку фотоапарата –  це одне. Але на цьому робота фотографа ж не закінчується. Ретуш, відбір матеріалу … що ще доводиться робити фотографу, перш ніж матеріал буде готовий для клієнта?

Почну з того, як я вже говорила, всьому цьому потрібно постійно вчитися. Крім оновлення знань, потрібно постійно оновлювати і техніку, з якою працюєш. Все відбувається наступним чином: спочатку проводиться відбір матеріалу, далі – кольоро- та світлокоррекція, ретуш всіх фото, після цього всі фото доводяться до ідеалу по різкості і тону, щоб вся серія знімків була в одному стилі, а також все дублюється в чорно-білому варіанті. Потім знову відбір фото для фотокниги, її верстка і відправлення до друку. Після цього відбувається сортування всіх первинних матеріалів і запис всього матеріалу на флешку. Також для всіх своїх клієнтів я роблю мобільний альбом –  додаток на телефон з їх фотографіями. Весь матеріал упаковую в свою фірмову упаковку і віддаю клієнтам.

– Цього року нашому університету –  80 років. Яким Ви бачите ювілейне фото рідного закладу?

Кращим варіантом був би репортаж святкування 80-річчя університету. Емоції і посмішки на обличчях присутніх –  це було б найкращим відображенням того, яким він став на сьогоднішній день.

Шиляєва Т.В.